1. Словник української мови в 11 томах

угадчиця

УГА́ДЧИЦЯ (ВГА́ДЧИЦЯ), і, ж. Жін. до уга́дчик.

Нестямний регіт привітав угадчицю (Мирний, III, 1954, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угадчиця — уга́дчиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. угадчиця — УГА́ДЧИЦЯ (ВГА́ДЧИЦЯ), і, ж. Жін. до уга́дчик. Нестямний регіт привітав угадчицю (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. угадчиця — (вгадчиця), -і. Жін. до угадчик. Великий тлумачний словник сучасної мови