1. Словник української мови в 11 томах

угодити

УГОДИ́ТИ (ВГОДИ́ТИ), джу́, диш, док., кому, на кого, рідко. Те саме, що догоди́ти.

Десять разів угодиш, а одинадцятий не вгодиш — і все твоє пропало (Укр.. присл.., 1963, 81);

Як добру жінку не любити, Що чоловікові уміє угодити?! (Бор., Тв., 1957, 179);

— На вас, тату, як мені здається, нічим не вгодиш! — насупився Тимофій (Стельмах, II, 1962, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угодити — угоди́ти дієслово доконаного виду догодити рідко Орфографічний словник української мови
  2. угодити — УГОДИ́ТИ див. угоджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. угодити — (вгодити), -джу, -диш, док., кому, на кого, рідко. Те саме, що догодити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угодити — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  5. угодити — Угодити см. угождати. Словник української мови Грінченка