1. Словник української мови в 11 томах

угодницький

УГО́ДНИЦЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до уго́дник.

— І тоді я впав на коліна і звернувся з молитвою до Миколая-угодника, щоб він мені розказав, як розуміти моє видіння. І на високих небесах, і на білих хмарах з’явилися вогненні титла, і почувся угодницький глас (Стельмах, II, 1962, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угодницький — уго́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. угодницький — УГО́ДНИЦЬКИЙ, а, е, церк. 1. Прикм. до уго́дник. І на високих небесах, і на білих хмарах з'явилися вогненні титла, і почувся угодницький глас (М. Стельмах). 2. Прикм. до уго́дництво. Словник української мови у 20 томах
  3. угодницький — -а, -е, церк. Прикм. до угодник. Великий тлумачний словник сучасної мови