угодований
УГОДО́ВАНИЙ (ВГОДО́ВАНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до угодува́ти.
Свині були великі, але худі, погано вгодовані (Оров., Зел. повінь, 1961, 39);
Мар’ян Хомаха, виряджаючи Юрка в науку, заколов угодованого кабана й половину туші дав синові (Чорн., Визвол. земля, 1959, 91).
2. у знач. прикм. Який угодувався, ситий (про тварину).
Через дорогу, прямуючи на кукурудзяний масив, перебіг лінивий, вгодований, рудуватий на боках заєць (Ряб., Жайворонки, 1957, 22);
Дикун відчинив браму, дівчина сіпнула віжками — і вгодовані коні вихором вилетіли з двору (Добр., Очак. розмир, 1965, 207);
// розм. Товстий, гладкий (про людину).
Вгодований економ, що весь час вертиться і завилює тут перед пані, запозирливо дивиться по черзі на панну й юнака (Вас., II, 1959, 59);
Це був молодий ще, але натоптаний чоловік, кругловидий і вгодований (Мик., II, 1957, 284);
В чайхані на нарах.. вели інтимну бесіду троє дорідних, вгодованих мусульман та один приїжджий (Ле, Міжгір’я, 1953, 64).
Значення в інших словниках
- угодований — угодо́ваний 1 дієприкметник від: угодува́ти угодо́ваний 2 прикметник ситий Орфографічний словник української мови
- угодований — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- угодований — УГОДО́ВАНИЙ (ВГОДО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до угодува́ти. Свині були великі, але худі, погано вгодовані (П. Оровецький); Мар'ян Хомаха, виряджаючи Юрка в науку, заколов угодованого кабана й половину туші дав синові (С. Чорнобривець). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах
- угодований — (вгодований), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до угодувати. 2》 у знач. прикм. Який угодувався, ситий (про тварину). || розм. Товстий, гладкий (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- угодований — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови