угодований
УГОДО́ВАНИЙ (ВГОДО́ВАНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. до угодува́ти.
Свині були великі, але худі, погано вгодовані (П. Оровецький);
Мар'ян Хомаха, виряджаючи Юрка в науку, заколов угодованого кабана й половину туші дав синові (С. Чорнобривець).
2. у знач. прикм. Який угодувався, ситий (про тварину).
Через дорогу, прямуючи на кукурудзяний масив, перебіг лінивий, вгодований, рудуватий на боках заєць (І. Рябокляч);
Дівчина сіпнула віжками – і вгодовані коні вихором вилетіли з двору (С. Добровольський);
// розм. Товстий, гладкий (про людину).
Вгодований економ, що весь час вертиться і завилює тут перед пані, запозирливо дивиться по черзі на панну й юнака (С. Васильченко);
Це був молодий ще, але натоптаний чоловік, кругловидий і вгодований (І. Микитенко);
В чайхані на нарах .. вели інтимну бесіду троє дорідних, вгодованих мусульман та один приїжджий (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- угодований — угодо́ваний 1 дієприкметник від: угодува́ти угодо́ваний 2 прикметник ситий Орфографічний словник української мови
- угодований — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- угодований — (вгодований), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до угодувати. 2》 у знач. прикм. Який угодувався, ситий (про тварину). || розм. Товстий, гладкий (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- угодований — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- угодований — УГОДО́ВАНИЙ (ВГОДО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до угодува́ти. Свині були великі, але худі, погано вгодовані (Оров., Зел. повінь, 1961, 39); Мар’ян Хомаха, виряджаючи Юрка в науку, заколов угодованого кабана й половину туші дав синові (Чорн. Словник української мови в 11 томах