угодовський
УГОДО́ВСЬКИЙ, а, е, політ. Прикм. до угодо́вець і угодо́вство 1.
Звичайно, безпринципність і угодовство пояснюються не тим, що опортуністи не знають законів логіки. Вони порушують ці закони через те, що проводять угодовську політику (Логіка, 1953, 87);
По суті, сам роблячи газету «Громадський голос», Лесь Мартович прагнув викувати з неї гостру зброю, яка б поціляла у ворогів, морально знищувала панських лакуз, угодовських політиканів (Літ. Укр., 16.II 1971, 1);
// Який провадить політику угодовства.
— З якого це часу революційні демократи, — спитав солдат із залу, розуміючи в даному разі дрібнобуржуазні угодовські партії — меншовиків, есерів, — з якого це часу стали вони так боятися солдата з гвинтівкою? (Головко, II, 1957, 546);
Комуністична партія під керівництвом В. І. Леніна провела велику роботу, спрямовану на ізоляцію угодовських партій і мобілізацію трудящих мас на боротьбу проти буржуазного Тимчасового уряду, за владу Рад (Ком. Укр., 1, 1966, 43).
Значення в інших словниках
- угодовський — угодо́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- угодовський — УГОДО́ВСЬКИЙ, а, е, політ. Прикм. до угодо́вець і угодо́вство 1. Звичайно, безпринципність і угодовство пояснюються не тим, що опортуністи не знають законів логіки. Вони порушують ці закони через те, що проводять угодовську політику (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- угодовський — -а, -е, політ. Прикм. до угодовець і угодовство 1). || Який провадить політику угодовства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- угодовський — Угодо́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)