1. Словник української мови в 11 томах

угощати

УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГОСТИ́ТИ (ВГОСТИ́ТИ), ощу́, о́сти́ш, док., перех., розм.

1. Те саме, що частува́ти.

Мати будуть вгощати сотами, Мед янтарний, а в нім бджола… (Мал., Звенигора, 1959, 300);

— Гості мої милі, чим же вас угощати, чим приймати? (Григ., Вибр., 1959, 33);

Він готувався, скуповувався, щоб угостити Власова на славу (Мирний, IV, 1955, 144);

Він присів біля Дьяконова, вгостив кримськими цигарками з портсигара (Гончар, II, 1959, 290);

Швидко сп’янівши після чарки, Гришка почав хвастатись: — Я колись сам угощав. Вірите? Жив паном (Шиян, Баланда, 1957, 86).

2. перен. Запросивши когось куди-небудь, платити за розвагу, взагалі робити комусь приємність.

Він уже обливається потом, тернеться щокою об плече, і знов гребе, Тоню аж жаль бере, що він так старається… — Може, тебе замінити, Віталику? — Сиди, — відказує він. — Я вгощаю (Гончар, Тронка, 1963, 234);

// перев. у сполуч. із сл. стусанами, кулями і т. ін. Бити когось, стріляти в когось, робити якусь неприємність.

Від заграв півнеба поруділо, Кулі проквиляли за лиманом. Посміхається сліпий Редедя: — Бач, Павло башличника вгощає! (Мал., І, 1956, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угощати — угоща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. угощати — Частувати, вичастовувати, вичастувати, повичастовувати, зічастовувати, зічастувати, позічастовувати, начастовувати, начастувати, поначастовувати, обчастовувати, обчастувати, пообчастовувати, почастовувати, почастувати, участовувати, участувати, повчастовувати, див. фундувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. угощати — УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ), а́ю, а́єш і рідко УГО́ЩУВАТИ (ВГО́ЩУВАТИ), ую, уєш, недок., УГОСТИ́ТИ (ВГОСТИ́ТИ), ощу́, о́сти́ш, док., кого, розм. 1. Те саме, що частува́ти. Мати будуть вгощати сотами, Мед янтарний, а в нім бджола... (А. Словник української мови у 20 томах
  4. угощати — (вгощати, пригощати), -аю, -аєш, недок., угостити (вгостити), -ощу, -остиш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що частувати. 2》 перен.Запросивши когось куди-небудь, платити за розвагу, взагалі робити комусь приємність. || перев. у сполуч. зі сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. угощати — ЧАСТУВА́ТИ (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ), УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ) розм., ГОСТИ́ТИ розм., ПО́ШТУВАТИ розм., ШАНУВА́ТИ розм., ПРИШАНО́ВУВАТИ розм., ТРАКТУВА́ТИ розм., ВІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. угощати — Угощати, -щаю, -єш сов. в. угостити, -щу, -стиш, гл. Угощать, угостить. Кумом його до себе прохав, добре угощав. н. п. Словник української мови Грінченка