угощати

ЧАСТУВА́ТИ (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ), УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ) розм., ГОСТИ́ТИ розм., ПО́ШТУВАТИ розм., ШАНУВА́ТИ розм., ПРИШАНО́ВУВАТИ розм., ТРАКТУВА́ТИ розм., ВІТА́ТИ розм.; УКОНТЕНТО́ВУВАТИ (ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ) заст. (щедро); ПРИЙМА́ТИ (у себе); ПІДНО́СИТИ (подаючи страву, питво тощо); ПОЇ́ТИ, МОГОРИЧИТИ розм. (горілкою, вином тощо). — Док.: почастува́ти, участува́ти (вчастува́ти), пригости́ти, угости́ти (вгости́ти), погости́ти, попо́штувати, ушанува́ти (вшанува́ти), пошанува́ти, пришанува́ти, утрактува́ти (втрактува́ти), уконтентува́ти (вконтентува́ти), прийняти, піднести, помогори́чити (помогоричува́ти) розм. — Ганно, чого задумалась — шануй гостя дорогого. Край, насипай, частуй! (Марко Вовчок); Вона пригощала Оксану всім, чим була багата (С. Чорнобривець); — Гості мої милі, чим же вас угощати, чим приймати? (Грицько Григоренко); Почали (люди) мене гостити вареними яйцями й паляницею (Ганна Барвінок); Галочка.. кинулася поштувати його то тим, то сим (Г. Квітка-Основ'яненко); Маланка з матір'ю.. ламали голови, як вшанувати дорогого гостя (К. Гордієнко); — Горенько тяжке! Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Л. Яновська); — Здоров був, братику. Бач, як гарно в нас трактують гостей? (П. Куліш); — Гарні гості, та не знаю, чим вас і вітати (І. Нечуй-Левицький); Він уконтентував їх так добре, що поїхали вони від його цілком задоволені (Б. Грінченко); Народу було багато. Мати підносила гостям горілку. За добрим українським звичаєм гості відмовлялися, а мати ласкаво припрошувала (О. Довженко); Коли вмер (чоловік), вдова гуляла, справляла вечорниці, поїла парубків, а про ґаздівство не дбала (Н. Кобринська). — Пор. 2. віта́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угощати — угоща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. угощати — Частувати, вичастовувати, вичастувати, повичастовувати, зічастовувати, зічастувати, позічастовувати, начастовувати, начастувати, поначастовувати, обчастовувати, обчастувати, пообчастовувати, почастовувати, почастувати, участовувати, участувати, повчастовувати, див. фундувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. угощати — УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ), а́ю, а́єш і рідко УГО́ЩУВАТИ (ВГО́ЩУВАТИ), ую, уєш, недок., УГОСТИ́ТИ (ВГОСТИ́ТИ), ощу́, о́сти́ш, док., кого, розм. 1. Те саме, що частува́ти. Мати будуть вгощати сотами, Мед янтарний, а в нім бджола... (А. Словник української мови у 20 томах
  4. угощати — (вгощати, пригощати), -аю, -аєш, недок., угостити (вгостити), -ощу, -остиш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що частувати. 2》 перен.Запросивши когось куди-небудь, платити за розвагу, взагалі робити комусь приємність. || перев. у сполуч. зі сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. угощати — УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГОСТИ́ТИ (ВГОСТИ́ТИ), ощу́, о́сти́ш, док., перех., розм. 1. Те саме, що частува́ти. Мати будуть вгощати сотами, Мед янтарний, а в нім бджола… (Мал. Словник української мови в 11 томах
  6. угощати — Угощати, -щаю, -єш сов. в. угостити, -щу, -стиш, гл. Угощать, угостить. Кумом його до себе прохав, добре угощав. н. п. Словник української мови Грінченка