угощання

ЧАСТУВА́ННЯ, ПОЧАСТУ́НОК діал., ПОЧЕ́СТКА етн., ПОЧЕ́СНЕ етн., ПРИГОЩА́ННЯ, УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ) розм., ПО́ШТУВАННЯ розм., ШАНУВА́ННЯ розм.; ПРИЙМА́ННЯ. — Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Коцюбинський); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Марко Черемшина); Чи хрестини, чи похрестини, тільки людям почестку дасть (шинкарка) (Ганна Барвінок); — А коли я не з жадним інтересом, а так вільно, до доброго сусіда з почесним приходжу? (І. Франко). — Пор. 1. частува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угощання — угоща́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. угощання — УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ), я, с., розм. Дія за знач. угоща́ти. Шматочки [кулешу] були маленькі, голоду не заспокоїли, а тільки роздражнили. Але зате процес угощання – з одного боку й приймання – з другого зблизили хлопців (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. угощання — (вгощання), -я, с., розм. Дія за знач. угощати (вгощати). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угощання — УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ), я, с., розм. Дія за знач. угоща́ти. Декотрі з бійців стали смажити, над вогнищем десь роздобутий ячмінь. — Бери! Чорний рис! — трясе біля Яреська жерстиною з підгорілим ячменем червоноармієць-китаєць.. Словник української мови в 11 томах