1. Словник української мови в 11 томах

угіддя

УГІ́ДДЯ (ВГІ́ДДЯ), я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання.

В один край від табору тяглися поля, в інший — залягав рівний, як море, од віку неораний степ, тисячі десятин сінокісних угідь… (Гончар, Таврія, 1952, 215);

Всі землі і мисливські та рибальські угіддя були давно розподілені між старшиною та багатими статечними козаками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 403);

Пугачов від імені імператора Петра III випускав маніфести, в яких обіцяв віддати народові орні землі, ліси, сіножаті, води, рибні ловлі, соляні джерела та інші вгіддя (Іст. СРСР, II, 1957, 64);

// перен. Зручне, сприятливе для чого-небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.).

Тут саме вгіддя для винограду, звідси бере він [Замфір] таке вино, як спирт (Коцюб., І, 1955, 190);

— Що ж, хлопці, крути-верти, а переселятися доведеться, — гомоніли в юрбі.. — Такого вгіддя, як тут мали, навряд чи дадуть (Тют., Вир, 1964, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угіддя — угі́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. угіддя — [ўг'ід':а] = вгіддя -д':а, р. мн. ўг'ід' Орфоепічний словник української мови
  3. угіддя — Лан Словник чужослів Павло Штепа
  4. угіддя — УГІ́ДДЯ (ВГІ́ДДЯ), я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. В один край від табору тяглися поля, в інший – залягав рівний, як море, од віку неораний степ, тисячі десятин сінокісних угідь... (О. Словник української мови у 20 томах
  5. угіддя — (вгіддя), -я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. || перен. Зручне, сприятливе для чого-небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. угіддя — рос. угодье земельна площа (ділянка), що має певне с.-г. призначення (пасовисько, сінокіс, нива, рілля, сад, виноградник). Бувають також У. лісові, рибні. Eкономічна енциклопедія
  7. угіддя — Угіддя, -дя с. Приволье, удобство. (На городі) оттут капустку, оттут картопельку, а оттут для тютюну вгіддя. Сим. 200. Словник української мови Грінченка