1. Словник української мови в 11 томах

удавальник

УДАВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто удає що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удавальник — удава́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. удавальник — УДАВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто удає що-небудь. Карлсон – егоїст і удавальник, так ще який! Залежно від ситуації, він перетворюється то в чоловіка в самому розквіті сил і талантів, то в найбільш хвору у світі людину (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. удавальник — -а, ч. Той, хто удає що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удавальник — ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм. Словник синонімів української мови