ударувати
УДАРУВА́ТИ (ВДАРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех., рідко.
1. кого чим. Те саме, що обдарува́ти.
Та коли твоя велика ласка Чим слугу свойого вдарувати, То даруй мені одного бранця З тих, що там за містом в плузі орють (Фр., XII, 1953, 326).
2. кому що. Те саме, що подарува́ти.
Де твої кіснички подівав: Чи в гай, чи в Дунай покидав, Чи заніс до міста та продав, Чи молодшій сестриці вдарував? (Нар. пісня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ударувати — ударува́ти дієслово доконаного виду обдарувати; подарувати рідко Орфографічний словник української мови
- ударувати — УДАРУВА́ТИ (ВДАРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., кого, що, рідко. 1. кого чим. Те саме, що обдарува́ти. Та коли твоя велика ласка Чим слугу свойого вдарувати, То даруй мені одного бранця З тих, що там за містом в плузі орють (І. Франко). 2. кому що. Словник української мови у 20 томах
- ударувати — (вдарувати), -ую, -уєш, док., перех., рідко. 1》 кого чим. Те саме, що обдарувати. 2》 кому що. Те саме, що подарувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ударувати — Ударува́ти, -ру́ю, -ру́єш кого чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ударувати — Ударувати, -рую, -єш гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508. Словник української мови Грінченка