удерти
УДЕ́РТИ (ВДЕ́РТИ) і УДРА́ТИ (ВДРА́ТИ), удеру́, удере́ш, док., перех. і рідко неперех., розм.
1. Зробити щось несподіване, незвичайне або недоречне; устругнути.
Оттаке весілля удрали за Костем і Марфушою! (Кв.-Осн., II, 1956, 393);
Дивується народ та й дума: «От удрали! Теперечки ж усі пропали: Повішають дурних» (Гл., Вибр., 1957, 61).
Удер́ти (удра́ти) шту́ку — зробити щось несподіване, незвичайне.
Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать і віддати Фрузину (Свидн., Люборацькі, 1955, 49);
Постійте ж, думаю, я вам удеру штуку! (Барв., Опов.., 1902, 225).
2. у сполуч. із сл. пісня, танець і т. ін. Виконати (пісню, танець і т. ін.) енергійно, з запалом; утнути.
Ану, нехай і я [Осел] почую, Яку там пісню ти [Соловей] вдереш — Веселую чи жалібну якую (Гл., Вибр., 1951, 105).
3. діал. Ударити кого-небудь.
— А ти незугарний! — крикнула Горпина, удравши долонею по губах смілого [парубка] (Мирний, І, 1954, 217).
Значення в інших словниках
- удерти — уде́рти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- удерти — УДЕ́РТИ (ВДЕ́РТИ), УДРА́ТИ (ВДРА́ТИ), удеру́, удере́ш, док., що і рідко без прям. дод., розм. 1. Зробити щось несподіване, незвичайне або недоречне; устругнути. Оттаке весілля удрали за Костем і Марфушою! (Г. Словник української мови у 20 томах
- удерти — (вдерти) і удрати (вдрати), удеру, удереш, док., перех. і рідко неперех., розм. 1》 Зробити щось несподіване, незвичайне або недоречне; устругнути. 2》 у сполуч. зі сл. пісня, танець і т. ін. Виконати (пісню, танець і т. ін.) енергійно, з запалом; утнути. 3》 діал. Ударити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удерти — уде́рти (удра́ти) шту́ку. Зробити що-небудь несподіване, незвичайне. Дав пан приказ (наказ) некрут ловити.. Нікому і в голову не приходило, ..що пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать і віддати (заміж) Фрузину (А. Фразеологічний словник української мови
- удерти — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- удерти — Уде́рти, удеру́, -ре́ш, -ру́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- удерти — Удерти, -ся см. удирати, -ся. Удесяте, нар. Въ десятый разъ. О. 1862. І. 75. Словник української мови Грінченка