удерти

УДЕ́РТИ (ВДЕ́РТИ), УДРА́ТИ (ВДРА́ТИ), удеру́, удере́ш, док., що і рідко без прям. дод., розм.

1. Зробити щось несподіване, незвичайне або недоречне; устругнути.

Оттаке весілля удрали за Костем і Марфушою! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Дивується народ та й дума: “От удрали! Теперечки ж усі пропали: Повішають дурних” (Л. Глібов).

2. у сполуч. зі сл. пісня, танець і т. ін. Виконати (пісню, танець і т. ін.) енергійно, з запалом; утнути.

Ану, нехай і я [Осел] почую, Яку там пісню ти [Соловей] вдереш – Веселую чи жалібну якую (Л. Глібов).

3. діал. Ударити кого-небудь.

– А ти незугарний! – крикнула Горпина, удравши долонею по губах смілого [парубка] (Панас Мирний).

◇ (1) Уде́рти (удра́ти) шту́ку – зробити що-небудь несподіване, незвичайне.

Дав пан приказ [наказ] некрут ловити.. Нікому і в голову не приходило, ..що пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать і віддати [заміж] Фрузину (А. Свидницький);

Постійте ж, думаю, я вам удеру штуку! (Ганна Барвінок);

– Ну, та й хитрий же наш батюшка! Еге! Отаку штуку удрав, – гомоніли чоловіки, розходячись (І. Нечуй-Левицький);

(2) Шпака́ удра́ти – задрімати.

Удрав шпака, як кажуть, знакомито. Що ж, можна спати і на цій стежі, Якби ж мені не ставили копито на саму грудь ці праведні мужі (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удерти — уде́рти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. удерти — (вдерти) і удрати (вдрати), удеру, удереш, док., перех. і рідко неперех., розм. 1》 Зробити щось несподіване, незвичайне або недоречне; устругнути. 2》 у сполуч. зі сл. пісня, танець і т. ін. Виконати (пісню, танець і т. ін.) енергійно, з запалом; утнути. 3》 діал. Ударити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удерти — уде́рти (удра́ти) шту́ку. Зробити що-небудь несподіване, незвичайне. Дав пан приказ (наказ) некрут ловити.. Нікому і в голову не приходило, ..що пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать і віддати (заміж) Фрузину (А. Фразеологічний словник української мови
  4. удерти — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. удерти — Уде́рти, удеру́, -ре́ш, -ру́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. удерти — УДЕ́РТИ (ВДЕ́РТИ) і УДРА́ТИ (ВДРА́ТИ), удеру́, удере́ш, док., перех. і рідко неперех., розм. 1. Зробити щось несподіване, незвичайне або недоречне; устругнути. Оттаке весілля удрали за Костем і Марфушою! (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  7. удерти — Удерти, -ся см. удирати, -ся. Удесяте, нар. Въ десятый разъ. О. 1862. І. 75. Словник української мови Грінченка