удерти
УДЕ́РТИ (ВДЕ́РТИ), УДРА́ТИ (ВДРА́ТИ), удеру́, удере́ш, док., що і рідко без прям. дод., розм.
1. Зробити щось несподіване, незвичайне або недоречне; устругнути.
Оттаке весілля удрали за Костем і Марфушою! (Г. Квітка-Основ'яненко);
Дивується народ та й дума: “От удрали! Теперечки ж усі пропали: Повішають дурних” (Л. Глібов).
2. у сполуч. зі сл. пісня, танець і т. ін. Виконати (пісню, танець і т. ін.) енергійно, з запалом; утнути.
Ану, нехай і я [Осел] почую, Яку там пісню ти [Соловей] вдереш – Веселую чи жалібну якую (Л. Глібов).
3. діал. Ударити кого-небудь.
– А ти незугарний! – крикнула Горпина, удравши долонею по губах смілого [парубка] (Панас Мирний).
◇ (1) Уде́рти (удра́ти) шту́ку – зробити що-небудь несподіване, незвичайне.
Дав пан приказ [наказ] некрут ловити.. Нікому і в голову не приходило, ..що пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать і віддати [заміж] Фрузину (А. Свидницький);
Постійте ж, думаю, я вам удеру штуку! (Ганна Барвінок);
– Ну, та й хитрий же наш батюшка! Еге! Отаку штуку удрав, – гомоніли чоловіки, розходячись (І. Нечуй-Левицький);
(2) Шпака́ удра́ти – задрімати.
Удрав шпака, як кажуть, знакомито. Що ж, можна спати і на цій стежі, Якби ж мені не ставили копито на саму грудь ці праведні мужі (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- удерти — уде́рти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- удерти — (вдерти) і удрати (вдрати), удеру, удереш, док., перех. і рідко неперех., розм. 1》 Зробити щось несподіване, незвичайне або недоречне; устругнути. 2》 у сполуч. зі сл. пісня, танець і т. ін. Виконати (пісню, танець і т. ін.) енергійно, з запалом; утнути. 3》 діал. Ударити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удерти — уде́рти (удра́ти) шту́ку. Зробити що-небудь несподіване, незвичайне. Дав пан приказ (наказ) некрут ловити.. Нікому і в голову не приходило, ..що пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать і віддати (заміж) Фрузину (А. Фразеологічний словник української мови
- удерти — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- удерти — Уде́рти, удеру́, -ре́ш, -ру́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- удерти — УДЕ́РТИ (ВДЕ́РТИ) і УДРА́ТИ (ВДРА́ТИ), удеру́, удере́ш, док., перех. і рідко неперех., розм. 1. Зробити щось несподіване, незвичайне або недоречне; устругнути. Оттаке весілля удрали за Костем і Марфушою! (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- удерти — Удерти, -ся см. удирати, -ся. Удесяте, нар. Въ десятый разъ. О. 1862. І. 75. Словник української мови Грінченка