удержуватися

УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УДЕ́РЖАТИСЯ (ВДЕ́РЖАТИСЯ), жуся, жишся, док.

1. Докладаючи зусиль, зберігати рівновагу; не падати від поштовху, удару або внаслідок ослаблення, нервового струсу тощо.

– Що се... ви... ваше... благородіє, – та з сим словом мерщій ухопилась [Галочка] за стіл, щоб удержатись, а то зовсім би впала (Г. Квітка-Основ'яненко);

Запізно в пана совість Порушилась. Грижа й тюрма Його здоров'я підточила, Так що заледво [заледве] на ногах Міг удержатися (І. Франко);

// Залишатися десь (звичайно на слизькій поверхні, на дуже обмеженому просторі і т. ін.), не зсовуючись, не зіскакуючи тощо.

Славко не міг довго на плоті удержатися, посунувся і впав на землю (Н. Кобринська);

Не держались на горі, а під горою не вдержишся (Номис);

// Ухопившись за щось, не падати.

Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип'яв (Леся Українка);

Мати з жаху захиталась, За гілки берез хапалась; Не удержалась – упала, Та й кущем калини стала (Я. Щоголів).

2. Залишатися десь, зберігаючи місце свого перебування або проживання.

Діло [сватання] доходило до Онисі. Вона насилу вдержалась на місці, їй хотілось схопитись і втекти в садок (І. Нечуй-Левицький);

Не удержиться на місці Ні одної він хвилини (М. Рильський);

Зустрінемо Новий рік, одсвяткуємо різдво, тоді коненят у гарбу, все, що в хаті, на гарбу та в район. Бо після зборів навряд чи тут удержусь (Остап Вишня).

3. Утримуватися від якихось дій, вчинків тощо.

Аж і тепер не вдержуся від сліз... (Ганна Барвінок);

– Вибач мені, Петре!.. вибач за мій регіт! О-ох! не зможу ж я удержатися, дивлячись на те, що ти таким благим оком та добрим серцем поглядаєш на діла миру сього... (Панас Мирний);

Вона не вдержалась: – Чом же ви, дядьку, не сказали, що у вас наймичка є? Може б я тоді у вас і не стала, а деінде шукала служби (Б. Грінченко).

4. у кого. Зберігатися цілим, не витрачатися.

Сусіди знали, що у Петра Гнатовича гріш обов'язково удержиться.

5. тільки недок., чим, з чого, діал. Забезпечувати себе засобами для життя.

Він кінчив школу круглим сиротою, без вітця, без матері, вдержуючися власною працею (І. Франко).

(1) Уде́ржуватися / удержа́тися в таємни́ці (та́йні) – залишатися невідомим, не розголошуватися.

Зальоти доктора не удержалися в такій тайні, як цього собі всі бажали (Н. Кобринська).