1. Словник української мови в 11 томах

удушшя

УДУ́ШШЯ, я, с., діал. Астма.

Всякі немочі під старість до його чіплялись. Спину іногді [іноді] ломило, ноги опухали, Стиски мучили й удушшя, руки набрякали (Укр. поети-романтики.., 1968, 571).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удушшя — уду́шшя іменник середнього роду астма діал. Орфографічний словник української мови
  2. удушшя — УДУ́ШШЯ, я, с., діал. Астма. Всякі немочі під старість до його чіплялись. Спину іногді [іноді] ломило, ноги опухали, Стиски мучили й удушшя, руки набрякали (М. Макаровський). Словник української мови у 20 томах
  3. удушшя — -я, с. 1》 Задуха. 2》 діал. Астма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удушшя — А́СТМА (хвороба), Я́ДУ́ХА, ЗАДУ́ХА, УДУ́ШШЯ діал., ДИХАВИ́ЦЯ зах. Старий.. зупинився, важко дихаючи від астми (Ю. Яновський); Дід Левко покашлював на подвір'ї — не дає спокою ядуха (І. Драч); Я трохи покуштував газу. Словник синонімів української мови
  5. удушшя — Уду́шшя, -шшя, -шшю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. удушшя — Удушшя, -шя с. Удушье. Лебед. у. Словник української мови Грінченка