удушливий
УДУ́ШЛИВИЙ, а, е.
1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий.
Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Мирний, II, 1954, 269).
2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить.
Ціла хмара густого удушливого нафтового сопуху лягла на Борислав, немов убожество і недоля придавили його своїми широкими грудьми (Фр., І, 1955, 160);
Уже Івась залився удушливим кашлем; а Карпо знай верга жменями сміття, знай віє його по хаті (Мирний, І, 1954, 270).
3. перен. Який давить, пригнічує.
Я міг би вирватися з удушливої, поліцейської держави в «цивілізований світ», яким малювалась мені тоді Швейцарія (Козл., Сонце.., 1957, 90).
4. Який хворіє на астму; який буває у хворого на астму.
І справді він був з виду страшний: з кривим оком, нечистим лицем і удушливий (Григ., Вибр., 1959, 199).
Значення в інших словниках
- удушливий — уду́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
- удушливий — Ядучий, ядушний, задушний Словник чужослів Павло Штепа
- удушливий — УДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний). 2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. Словник української мови у 20 томах
- удушливий — -а, -е. 1》 Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. 2》 Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. 3》 перен. Який давить, пригнічує. 4》 Який хворіє на астму; який буває у хворого на астму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удушливий — АСТМАТИ́ЧНИЙ (характерний для астми; хворий на астму), ЯДУ́ШЛИВИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ розм., ДИХАВИ́ЧНИЙ зах. Він дихав шумним астматичним подихом (З. Тулуб); Ядушливий кашель; Дяк у них був старий і дихавичний (І. Франко). Словник синонімів української мови