удушливий
уду́шливий
-а, -е.
1》 Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий.
2》 Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить.
3》 перен. Який давить, пригнічує.
4》 Який хворіє на астму; який буває у хворого на астму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удушливий — уду́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
- удушливий — Ядучий, ядушний, задушний Словник чужослів Павло Штепа
- удушливий — УДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний). 2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. Словник української мови у 20 томах
- удушливий — АСТМАТИ́ЧНИЙ (характерний для астми; хворий на астму), ЯДУ́ШЛИВИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ розм., ДИХАВИ́ЧНИЙ зах. Він дихав шумним астматичним подихом (З. Тулуб); Ядушливий кашель; Дяк у них був старий і дихавичний (І. Франко). Словник синонімів української мови
- удушливий — УДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Мирний, II, 1954, 269). 2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. Словник української мови в 11 томах