удушливий
УДУ́ШЛИВИЙ, а, е.
1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий.
Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний).
2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить.
Ціла хмара густого удушливого нафтового сопуху лягла на Борислав, немов убожество і недоля придавили його своїми широкими грудьми (І. Франко);
Уже Івась залився удушливим кашлем; а Карпо знай верга жменями сміття, знай віє його по хаті (Панас Мирний).
3. перен. Який давить, пригнічує.
Я міг би вирватися з удушливої, поліцейської держави в “цивілізований світ”, яким малювалась мені тоді Швейцарія (П. Козланюк).
4. Який хворіє на астму; який буває у хворого на астму.
І справді він був з виду страшний: з кривим оком, нечистим лицем і удушливий (Грицько Григоренко).
Значення в інших словниках
- удушливий — уду́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
- удушливий — Ядучий, ядушний, задушний Словник чужослів Павло Штепа
- удушливий — -а, -е. 1》 Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. 2》 Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. 3》 перен. Який давить, пригнічує. 4》 Який хворіє на астму; який буває у хворого на астму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удушливий — АСТМАТИ́ЧНИЙ (характерний для астми; хворий на астму), ЯДУ́ШЛИВИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ розм., ДИХАВИ́ЧНИЙ зах. Він дихав шумним астматичним подихом (З. Тулуб); Ядушливий кашель; Дяк у них був старий і дихавичний (І. Франко). Словник синонімів української мови
- удушливий — УДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Мирний, II, 1954, 269). 2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. Словник української мови в 11 томах