удушливий
АСТМАТИ́ЧНИЙ (характерний для астми; хворий на астму), ЯДУ́ШЛИВИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ розм., ДИХАВИ́ЧНИЙ зах. Він дихав шумним астматичним подихом (З. Тулуб); Ядушливий кашель; Дяк у них був старий і дихавичний (І. Франко).
ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм. Перший раз по довгій зимовій неволі в тісних, душних хатах ми, сільські діти, могли побігати собі свобідно (І. Франко); Повітря в кухні було важке, задушливе (В. Козаченко); В задушні, паркі ночі виносив (капітан) постелю з каюти на бак (О. Гончар); Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний); Повітря неймовірно парке, таке парке, яким воно буває тільки у передгрозовий час (Ю. Збанацький); День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Марко Вовчок). — Пор. 1. жарки́й.
Значення в інших словниках
- удушливий — уду́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
- удушливий — Ядучий, ядушний, задушний Словник чужослів Павло Штепа
- удушливий — УДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний). 2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. Словник української мови у 20 томах
- удушливий — -а, -е. 1》 Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. 2》 Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. 3》 перен. Який давить, пригнічує. 4》 Який хворіє на астму; який буває у хворого на астму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удушливий — УДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Мирний, II, 1954, 269). 2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. Словник української мови в 11 томах