удушливий

Ядучий, ядушний, задушний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удушливий — уду́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. удушливий — УДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний). 2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. Словник української мови у 20 томах
  3. удушливий — -а, -е. 1》 Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. 2》 Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. 3》 перен. Який давить, пригнічує. 4》 Який хворіє на астму; який буває у хворого на астму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удушливий — АСТМАТИ́ЧНИЙ (характерний для астми; хворий на астму), ЯДУ́ШЛИВИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ розм., ДИХАВИ́ЧНИЙ зах. Він дихав шумним астматичним подихом (З. Тулуб); Ядушливий кашель; Дяк у них був старий і дихавичний (І. Франко). Словник синонімів української мови
  5. удушливий — УДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Із жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Мирний, II, 1954, 269). 2. Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. Словник української мови в 11 томах