ужалити
УЖА́ЛИТИ (ВЖА́ЛИТИ), алю́, а́лиш, перех. Док. до жа́лити;
// Укусити, впившися жалом у тіло (про бджолу, комара, змію і т. ін.).
Співали [комарі] тонісінько, улесливо, наче просили пробачення за те, що зараз ужалять (Донч., V, 1957, 93);
Бджола ужалила ворога, і її сородичі відчули сигнал тривоги (Хлібороб Укр., 7, 1969, 47);
Кузьма.. ненароком наступив на гадюку, і вона вжалила його в ногу — ох, як він галасував! (Гончар, Тронка, 1963, 31);
*У порівн. Нараз [Янь] зірвався, немов гадюка його вжалила (Фр., II, 1950, 230);
Гість мало не до стелі підскочив, наче його вжалив у ногу скорпіон (Хижняк, Килимок, 1961, 36);
// Поцілити, впитися в тіло (про кулю, стрілу і т. ін.).
Ще дві стрічки вистріляв Кравцов, але третю набити не встиг. Його вжалила куля (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 321);
На спалах прилетіла ще одна куля і тепер уже вжалила в бік Ілька (Панч, І, 1956, 599);
// перен. Уразити дошкульним словом, поглядом і т. ін.
— То скажіть своєму Вольдемарові, може, посунеться, — вжалила прикажчика Настя. — У них же сто тисяч десятин… (Гончар, І, 1959, 35);
Він ужалив недобрими очима з-під насуплених брів Євгена Шульгу (Рибак, Час.., 1960, 388);
Від неї [насмішки] ніде не заховаєшся, нічим не одкупишся. Найпаршивіше з закутка вжалить тебе, і нічого не вдієш (Стельмах, Хліб.., 1959, 115).
◊ Ужа́лити в [са́ме] се́рце — боляче вразити; спричинити душевний біль.
— Ти згадай, серце, які Дубці дохідні! Молодий аж іздригнувся і дивиться на неї, — ніби його щось.. у серце вжалило… (Вовчок, І, 1955, 117).
Значення в інших словниках
- ужалити — ужа́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ужалити — УЖАЛИ́ТИ (ВЖАЛИ́ТИ), алю́, а́лиш, кого. Док. до жали́ти; // Укусити, впившися жалом у тіло (про бджолу, комара, змію і т. ін.). Співали [комарі] тонісінько, улесливо, наче просили пробачення за те, що зараз ужалять (О. Донченко); Кузьма .. Словник української мови у 20 томах
- ужалити — (вжалити), -алю, -алиш, перех. Док. до жалити. || Укусити, впившися жалом у тіло (про бджолу, комара, змію і т. ін.). || Поцілити, впитися в тіло (про кулю, стрілу і т. ін.). || перен. Уразити дошкульним словом, поглядом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ужалити — ужали́ти в се́рце. Боляче вразити; спричинити душевний біль. — Ти згадай, серце, які Дубці дохідні! Молодий аж іздригнувся і дивиться на неї,— ніби його щось разом здивувало, злякало, у серце вжалило… (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
- ужалити — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови