1. Словник української мови в 11 томах

ужити

УЖИ́ТИ¹ див. ужива́ти.

УЖИ́ТИ² (ВЖИ́ТИ), уживу́, уживе́ш, док., розм. Зуміти, змогти зжитися з ким— або де-небудь.

— Тим і втікає молода жінка від свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. — Ні одна без утеків не вживе (Барв., Опов.., 1902, 319);

Не вжив у Михайла старий через Палажку, що й до його сувора була (Тесл., Вибр., 1950, 95);

— З землі не вилазимо. Так уже до неї позвикали, що тепер, чого доброго, коли й додому повернешся, то в хаті не вживеш (Гончар, III, 1959, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ужити — ужи́ти 1 дієслово доконаного виду використати; спожити ужи́ти 2 дієслово доконаного виду змогти ужитися з кимось або де-небудь розм. Орфографічний словник української мови
  2. ужити — УЖИ́ТИ¹ див. ужива́ти. УЖИ́ТИ² (ВЖИ́ТИ), уживу́, уживе́ш, док., розм. Зуміти, змогти зжитися з ким- або де-небудь. – Тим і втікає молода жінка від свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. Словник української мови у 20 томах
  3. ужити — I див. уживати. II (вжити), уживу, уживеш, док., розм. Зуміти, змогти зжитися з ким- або де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ужити — ВИКОРИСТО́ВУВАТИ (брати що-небудь із користю, для власних вигод), КОРИ́СТУВА́ТИСЯ чим, з чого, ВЖИВА́ТИ (УЖИВА́ТИ) чого, ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ПОСЛУГО́ВУВАТИСЯ чим, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, СПОЖИВА́ТИ рідше, ПОСЛУГУВА́ТИСЯ чим, рідше... Словник синонімів української мови
  5. ужити — Ужити, -ся см. уживати, -ся. Словник української мови Грінченка