узимі
УЗИМІ́ (ВЗИМІ́), присл., діал. Узимку.
— Раз якось паслисьмо [ми пасли] вівці та й звіяв студений вітер, гейби взимі… (Коцюб., II, 1955, 352);
— Узимі якось… тісно в горах: усе пов’язане, поплутане стежечками, від стежки ані руш (Хотк., II, 1966, 12);
Без плодів ніколи гілля тих дерев не лишалось — Влітку то будь чи взимі — цілорічно (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 128).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узимі — пр., взиму, зимою, холодами, о. за білих мух. Словник синонімів Караванського
- узимі — УЗИМІ́ (ВЗИМІ́), присл., діал. Узимку. – Раз якось паслисьмо [ми пасли] вівці та й звіяв студений вітер, гейби взимі... (М. Коцюбинський); – Узимі якось... тісно в горах: усе пов'язане, поплутане стежечками, від стежки ані руш (Г. Словник української мови у 20 томах
- узимі — (взимі), присл., діал. Узимку. Великий тлумачний словник сучасної мови