узимі
УЗИМІ́ (ВЗИМІ́), присл., діал.
Узимку.
– Раз якось паслисьмо [ми пасли] вівці та й звіяв студений вітер, гейби взимі... (М. Коцюбинський);
– Узимі якось... тісно в горах: усе пов'язане, поплутане стежечками, від стежки ані руш (Г. Хоткевич);
Без плодів ніколи гілля тих дерев не лишалось – Влітку то будь чи взимі – цілорічно (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узимі — пр., взиму, зимою, холодами, о. за білих мух. Словник синонімів Караванського
- узимі — (взимі), присл., діал. Узимку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узимі — УЗИМІ́ (ВЗИМІ́), присл., діал. Узимку. — Раз якось паслисьмо [ми пасли] вівці та й звіяв студений вітер, гейби взимі… (Коцюб., II, 1955, 352); — Узимі якось… тісно в горах: усе пов’язане, поплутане стежечками, від стежки ані руш (Хотк. Словник української мови в 11 томах