1. Словник української мови у 20 томах

узиму

УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ), присл., діал.

Узимку.

У косовицю став [Чіпка] за косаря, викосив дванадцять копиць сіна. Є чим овечок узиму годувати (Панас Мирний);

Восени, чи влітку, Взиму, чи весною, Борба [боротьба] без просвітку З долею сумною (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узиму — узи́му прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. узиму — (взиму), присл., діал. Узимку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. узиму — УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ) (у зимову пору), ЗИМО́Ю, УЗИМІ́ (ВЗИМІ́) діал., УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ) діал. Узимку порається (дід) на подвір'ї в одній сорочці й простоволосий (О. Словник синонімів української мови
  4. узиму — УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ), присл., діал. Узимку. У косовицю став [Чіпка] за косаря, викосив дванадцять копиць сіна. Є чим овечок узиму годувати (Мирний, І, 1949, 163); Восени, чи влітку, Взиму, чи весною, Борба [боротьба] без просвітку З долею сумною (Граб., І, 1959, 374). Словник української мови в 11 томах