узорний
УЗО́РНИЙ, а, е. З узорами, узорчастий.
Твоїх пліч неповторні овали вкрили шалі узорні краї. І від сонця південного стали ще синішими очі твої (Сос., II, 1958, 112);
На вистрочені узорні груди святкових свиток повиставляли дукачі дівчата, а з-під квітчастих хусток маковіють обличчя (Головко, II, 1957, 125);
У хатці прибрано, підметено — ні порошинки по кутках, узорні вишивки та плетива на рушниках, на подушках (Забіла, Промені, 1951, 150);
*Образно. Осінь знімала останнє узорне листя з кленів (Вол., Озеро.., 1959, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узорний — узо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- узорний — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- узорний — УЗО́РНИЙ, а, е. З узорами, узорчастий. Твоїх пліч неповторні овали вкрили шалі узорні краї. І від сонця південного стали ще синішими очі твої (В. Словник української мови у 20 томах
- узорний — -а, -е. З узорами, узорчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови