узорний

УЗО́РНИЙ, а, е.

З узорами, узорчастий.

Твоїх пліч неповторні овали вкрили шалі узорні краї. І від сонця південного стали ще синішими очі твої (В. Сосюра);

На вистрочені узорні груди святкових свиток повиставляли дукачі дівчата, а з-під квітчастих хусток маковіють обличчя (А. Головко);

У хатці прибрано, підметено – ні порошинки по кутках, узорні вишивки та плетива на рушниках, на подушках (Н. Забіла);

* Образно. Осінь знімала останнє узорне листя з кленів (І. Волошин).