1. Словник української мови в 11 томах

уймати

УЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УЙНЯ́ТИ, уйму́, уйме́ш, док., перех., діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним.

Дрібні риси лиця,.. буйне волосся уймали їй [Пазі] літ (Март., Тв., 1954, 346);

Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль… (Олесь, Вибр., 1958, 67);

Клопоти передсвяточні уйняли трохи неспокою Марусі: не було часу (Хотк., II, 1966, 34);

// Віднімати, відбирати.

Козакові мову уймало не тільки зворушення зустрічі,.. але і… страх перед коханою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 322).

Уйма́ти че́сті кому — принижувати кого-небудь; порочити.

[Руфін:] Прісцілла чесна, батьку, їй честі не уймай (Л. Укр., II, 1951, 457).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уймати — Уймати (21, 434) – “відбирати”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. уймати — уйма́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. уймати — УЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УЙНЯ́ТИ, уйму́, уйме́ш, док., що, діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. Дрібні риси лиця, .. буйне волосся уймали їй [Пазі] літ (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. уймати — уйма́ти приваблювати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. уймати — -аю, -аєш, недок., уйняти, уйму, уймеш, док., перех., діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. || Віднімати, відбирати. Уймати честі кому — принижувати кого-небудь; порочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уймати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. уймати — Уйма́ти, уйма́ю, уйма́єш; уйми́ти, уйму́, уйме́ш, уйму́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)