уймати

ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. (наполовину або на велику частину); ЗНИ́ЖУВАТИ, ПОНИ́ЖУВАТИ, ПОНИЖА́ТИ, ЗБАВЛЯ́ТИ, ЗНИЖА́ТИ рідше, СПУСКА́ТИ розм. (перев. ціну, плату і т. ін.); УКОРО́ЧУВАТИ (ВКОРО́ЧУВАТИ), УРІ́ЗУВАТИ (ВРІ́ЗУВАТИ), ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ розм., ОБТИНА́ТИ рідше, ПРИТИНА́ТИ рідко (розмір, обсяг, розмах); СКОРО́ЧУВАТИ (витрати, норми і т. ін.). — Док.: зме́ншити, уме́ншити (вме́ншити), уба́вити (вба́вити), уйня́ти, ума́ли́ти, переполови́нити, зни́зити, пони́зити, зба́вити, спусти́ти, укороти́ти (вкороти́ти), урі́зати (врі́зати), обрі́зати, обтя́ти, притя́ти, скороти́ти. Його (звука) тремтіння все зменшувало свою амплітуду (Ю. Яновський); — Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Ганна Барвінок); Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль... (О. Олесь); Голод же і підганяв їх до роботи немилосердно, а Герман пильно.. знижував та знижував робітницьку плату (І. Франко); Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний); Як не переплатиш, то і не купиш; як не спустиш, то і не продаси (прислів'я); — Я видавав кожному з них по тридцять грамів води на день. А потім скоротив і цю норму (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уймати — Уймати (21, 434) – “відбирати”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. уймати — уйма́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. уймати — УЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УЙНЯ́ТИ, уйму́, уйме́ш, док., що, діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. Дрібні риси лиця, .. буйне волосся уймали їй [Пазі] літ (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. уймати — уйма́ти приваблювати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. уймати — -аю, -аєш, недок., уйняти, уйму, уймеш, док., перех., діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. || Віднімати, відбирати. Уймати честі кому — принижувати кого-небудь; порочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уймати — Уйма́ти, уйма́ю, уйма́єш; уйми́ти, уйму́, уйме́ш, уйму́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. уймати — УЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УЙНЯ́ТИ, уйму́, уйме́ш, док., перех., діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. Дрібні риси лиця,.. буйне волосся уймали їй [Пазі] літ (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах