1. Словник української мови в 11 томах

укараний

УКА́РАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до укара́ти.

Всяка кривда мусить бути укарана (Фр., V, 1951, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укараний — УКА́РАНИЙ (ВКА́РАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. до укара́ти. Всяка кривда мусить бути укарана (І. Франко); Того ж року управитель Чернігівської друкарні, який не надсилав до Синоду видрукованих книг.., був укараний.. штрафом на 1000 карб. Словник української мови у 20 томах
  2. укараний — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до укарати. Великий тлумачний словник сучасної мови