1. Словник української мови в 11 томах

укарати

УКАРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Покарати.

— Я вас із неба поспихаю, І до того вас укараю, Що пасти будете свиней (Котл., І, 1952, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укарати — укара́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. укарати — УКАРА́ТИ (ВКАРА́ТИ), а́ю, а́єш, док., кого, діал. Покарати. – Я вас із неба поспихаю, І до того вас укараю, Що пасти будете свиней (І. Словник української мови у 20 томах
  3. укарати — -аю, -аєш, док., перех., діал. Покарати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укарати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. укарати — Укарати, -раю, -єш гл. Наказать. Словник української мови Грінченка