1. Словник української мови в 11 томах

укляклий

УКЛЯ́КЛИЙ (ВКЛЯ́КЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до укля́кти 1-6.

Геннадій добре бачив, як укривають вибухи його снарядів вкляклий до землі цеп фашистів (Сміл., Пов. і опов., 1949, 269);

Притишені пісні козаків поривались і поривались на далекі пороги, до укляклих вишняків, до червоних калин і чорних пожарищ (Стельмах, II, 1962, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укляклий — укля́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. укляклий — УКЛЯ́КЛИЙ (ВКЛЯ́КЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до укля́кти 1–6. Геннадій добре бачив, як укривають вибухи його снарядів вкляклий до землі цеп фашистів (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. укляклий — (вкляклий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до уклякти 1-6). Великий тлумачний словник сучасної мови