укляклий

УКЛЯ́КЛИЙ (ВКЛЯ́КЛИЙ), а, е.

Дієпр. акт. до укля́кти 1–6.

Геннадій добре бачив, як укривають вибухи його снарядів вкляклий до землі цеп фашистів (Л. Смілянський);

Притишені пісні козаків поривались і поривались на далекі пороги, до укляклих вишняків, до червоних калин і чорних пожарищ (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укляклий — укля́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. укляклий — (вкляклий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до уклякти 1-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укляклий — УКЛЯ́КЛИЙ (ВКЛЯ́КЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до укля́кти 1-6. Геннадій добре бачив, як укривають вибухи його снарядів вкляклий до землі цеп фашистів (Сміл., Пов. і опов. Словник української мови в 11 томах