1. Словник української мови в 11 томах

укомплектований

УКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укомплектува́ти.

Кожний санаторій обладнаний досконалою медичною апаратурою, укомплектований кваліфікованими лікарями (Наука.., 9, 1962, 36);

// у знач. прикм. Повний, з повним складом кого-, чого-небудь.

Ревком вирішив не розпорошувати укомплектованої бойової одиниці (Смолич, V, 1959, 270);

// укомплекто́вано, безос. присудк. сл.

Команди торгового флоту вже укомплектовано (Кучер, Прощай.., 1957, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укомплектований — укомплекто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. укомплектований — УКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ (ВКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укомплектува́ти. Кожний санаторій обладнаний досконалою медичною апаратурою, укомплектований кваліфікованими лікарями (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. укомплектований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укомплектувати. || укомплектовано, безос. присудк. сл. || у знач. прикм.Повний, з повним складом кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укомплектований — ПО́ВНИЙ (який складається з усього необхідного, має належну кількість когось, чогось), УКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, КОМПЛЕ́КТНИЙ перев. спец. В одній хвилі з гори Львова відірвалася брила піску й на тому місці появилася постать лицаря при повній зброї (І. Словник синонімів української мови
  5. укомплектований — Укомплекто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)