1. Словник української мови в 11 томах

укохати

УКОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Покохати, полюбити.

— Галочко!.. чого ти боса вийшла?.. Тепер дощ, калюка… покаляєш свої білі ніженята… — А тобі що за діло? Хіба ти їх кохав? — Хоч не кохав, так укохав (Мирний, II, 1954, 226).

2. Те саме, що ви́плекати.

Війт у нас у громаді Гонорова [багато] вбраний. Та й укохав таке сало. Що годі ходити (Укр.. думи.., 1955, 435).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укохати — укоха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укохати — УКОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. кого. Покохати, полюбити. – Галочко! .. чого ти боса вийшла?.. Тепер дощ, калюка... покаляєш свої білі ніженята... – А тобі що за діло? Хіба ти їх кохав? – Хоч не кохав, так укохав (Панас Мирний). 2. кого, що. Словник української мови у 20 томах
  3. укохати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Покохати, полюбити. 2》 Те саме, що виплекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укохати — Укоха́ти, -ха́ю, -ха́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. укохати — Укохати, -хаю, -єш гл. Полюбить. Словник української мови Грінченка