українці

УКРАЇ́НЦІ, ів, мн. (одн. украї́нець, нця, ч.; украї́нка, и, ж.). Один із трьох східнослов’янських народів, що нині становить основне населення Української РСР.

— Ви самі українець і, здається, херсонський, земляк моєї мами? — спитала Маруся (Н.-Лев., VI, 1966, 14);

Вона про братство й дружбу говорила,.. Про день новий Шевченкових дітей І про поета, що в гіркому віці, У тьмі гнітючій царської неволі Єднав серця грузинів, росіян І українців (Рильський, III, 1961, 107);

Біла шия в разках намиста, Наче шовк, шелестять слова. Де ти, зірко моя промениста, Українко моя степова? (Гончар, IV, 1960, 9);

— На мене величезне враження справив наказ Червоної Армії, підписаний Леніним, де писалось, щоб Червона Армія, йдучи на Україну, була захисницею і українців, і української культури (Стельмах, II, 1962, 161).