1. Словник української мови в 11 томах

укручений

УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укрути́ти¹.

Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (Кочура, Зол. грамота, 1960, 176).

УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укручений — укру́чений 1 дієприкметник обмотаний чимсь укру́чений 2 дієприкметник угвинчений Орфографічний словник української мови
  2. укручений — УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укрути́ти¹. Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (П. Кочура). УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹. Словник української мови у 20 томах
  3. укручений — I (вкручений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укрутити I. || укручено (вкручено), безос. присудк. сл. II див. вкручений I. Великий тлумачний словник сучасної мови