укручений
укру́чений
I (вкручений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до укрутити I.
|| укручено (вкручено), безос. присудк. сл.
II див. вкручений I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укручений — укру́чений 1 дієприкметник обмотаний чимсь укру́чений 2 дієприкметник угвинчений Орфографічний словник української мови
- укручений — УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укрути́ти¹. Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (П. Кочура). УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹. Словник української мови у 20 томах
- укручений — УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укрути́ти¹. Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (Кочура, Зол. грамота, 1960, 176). УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹. Словник української мови в 11 томах