1. Словник української мови в 11 томах

уласкавлюватися

УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УЛАСКА́ВИТИСЯ (ВЛАСКА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. уласкавляться; док., розм. Ставати поступливим, добрішати.

Нарешті дядечко ніби власкавився. — Що маю в тобою робити! Нехай вже постараюсь тобі на втіху (Вовчок, VI, 1956, 289);

Я аж до вечора.. за діжкою з сирівцем просидів. Тільки ввечері уласкавилась трохи Лукерка; підходить, одчиняє погрібника: — Сидиш? — Сидю, — кажу. — Іди ж хоч галушок попоїж, а то охлянеш! (Вишня, І, 1956, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уласкавлюватися — уласка́влюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. уласкавлюватися — УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УЛАСКА́ВИТИСЯ (ВЛАСКА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. уласка́вляться; док., розм. Ставати поступливим, добрішати. Нарешті дядечко ніби власкавився. – Що маю з тобою робити!... Словник української мови у 20 томах
  3. уласкавлюватися — (власкавлюватися), -ююся, -юєшся, недок., уласкавитися (власкавитися), -влюся, -вишся; мн. уласкавляться; док., розм. Ставати поступливим, добрішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уласкавлюватися — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови