уласкавлюватися
УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УЛАСКА́ВИТИСЯ (ВЛАСКА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. уласка́вляться; док., розм.
Ставати поступливим, добрішати.
Нарешті дядечко ніби власкавився. – Що маю з тобою робити! Нехай вже постараюсь тобі на втіху (Марко Вовчок);
Я аж до вечора .. за діжкою з сирівцем просидів. Тільки ввечері уласкавилась трохи Лукерка; підходить, одчиняє погрібника: – Сидиш? – Сидю, – кажу. – Іди ж хоч галушок попоїж, а то охлянеш! (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уласкавлюватися — уласка́влюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- уласкавлюватися — (власкавлюватися), -ююся, -юєшся, недок., уласкавитися (власкавитися), -влюся, -вишся; мн. уласкавляться; док., розм. Ставати поступливим, добрішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уласкавлюватися — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
- уласкавлюватися — УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УЛАСКА́ВИТИСЯ (ВЛАСКА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. уласкавляться; док., розм. Ставати поступливим, добрішати. Нарешті дядечко ніби власкавився. — Що маю в тобою робити!... Словник української мови в 11 томах