улежаний

УЛЕ́ЖАНИЙ (ВЛЕ́ЖАНИЙ), а, е.

1. Який остаточно дозрів внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі).

Улянка любила ласувати.. влежаними грушками (Донч., IV, 1957, 56);

Сінешні і хатні двері відчинені. Пахне борошном і влежаними яблуками (Тют., Вир, 1964, 428).

2. Який від тривалого лежання осів, ущільнився; злежаний.

Навколо, до самого неба, коливався, мінився срібнозернистий, з голубою прозеленню перелив улежаних снігів (Стельмах, І, 1962, 150);

В курені чудодійно пахло влежаним сіном (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 474);

Тільки переступила [Лукія] з сусідського картоплища на своє коноплище, — аж на снігу під купою гною чоловік лежить. Покровив [покривавив] улежаний сніг десь, мабуть, аж з діброви (Ле, Мої листи, 1945, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улежаний — уле́жаний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. улежаний — УЛЕ́ЖАНИЙ (ВЛЕ́ЖАНИЙ), а, е. 1. Який остаточно дозрів внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі). Улянка любила ласувати .. влежаними грушками (О. Донченко); Сінешні і хатні двері відчинені. Словник української мови у 20 томах
  3. улежаний — (влежаний), -а, -е. 1》 Який остаточно дозрів внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі). 2》 Який від тривалого лежання осів, ущільнився; злежаний. Великий тлумачний словник сучасної мови