ультиматист
УЛЬТИМАТИ́СТ, а, ч. Прибічник, послідовник ультиматизму.
Віддаючи належне в цілому правильній оцінці творчості В. Стефаника в ранній статті Г. Алексинського (в основі своїй марксистській), водночас не можна забувати, що незабаром після поразки революції 1905-1907 років, з настанням епохи реакції останній сповз на позиції одзовістів, ультиматистів, богошукачів (Рад. літ-во, 5, 1971, 61).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ультиматист — ультимати́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ультиматист — УЛЬТИМАТИ́СТ, а, ч., іст. Прибічник, послідовник ультиматизму. Віддаючи належне в цілому правильній оцінці творчості В. Стефаника в ранній статті... Словник української мови у 20 томах