1. Словник української мови в 11 томах

умазаний

УМА́ЗАНИЙ¹ (ВМА́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ума́зати¹.

Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Гр., І, 1963, 369).

УМА́ЗАНИЙ² див. вма́заний¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умазаний — ума́заний 1 дієприкметник забруднений ума́заний 2 дієприкметник закріплений мазанням Орфографічний словник української мови
  2. умазаний — УМА́ЗАНИЙ¹ (ВМА́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ума́зати¹. Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Б. Грінченко); Карпо, чорний, увесь вмазаний землею, шулікою вигнувся над ріллею, відскочив убік і, не чуючи вдару батога, щосили метнувся до шляху (М. Стельмах). УМА́ЗАНИЙ² див. вма́заний¹. Словник української мови у 20 томах
  3. умазаний — I (вмазаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до умазати 1). II див. вмазаний I. Великий тлумачний словник сучасної мови