1. Словник української мови в 11 томах

умлівання

УМЛІВА́ННЯ (ВМЛІВА́ННЯ), я, с. Стан за знач. умліва́ти 1, 2 і дія за знач. умліва́ти 3.

З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала (Коцюб., І, 1955, 262);

Давно сердечне умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина… когось (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умлівання — умліва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. умлівання — УМЛІВА́ННЯ (ВМЛІВА́ННЯ), я, с. Стан за знач. умліва́ти 1, 2 і дія за знач. умліва́ти 3. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала (М. Коцюбинський); Давно сердечне умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина... когось (М. Словник української мови у 20 томах
  3. умлівання — (вмлівання), -я, с. Стан за знач. умлівати 1), 2) і дія за знач. умлівати 3). Великий тлумачний словник сучасної мови