1. Словник української мови в 11 томах

унизаний

УНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до униза́ти.

В саду.. посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною (Вас., II, 1959, 65);

Він з дитинства любив маяки, що ними був унизаний острів (Загреб., Європа 45, 1959, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унизаний — уни́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. унизаний — УНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до униза́ти. В саду .. посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною (С. Васильченко); Він з дитинства любив маяки, що ними був унизаний острів (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. унизаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до унизати. || унизано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови