унизаний
уни́заний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до унизати.
|| унизано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унизаний — уни́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- унизаний — УНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до униза́ти. В саду .. посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною (С. Васильченко); Він з дитинства любив маяки, що ними був унизаний острів (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- унизаний — УНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до униза́ти. В саду.. посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною (Вас., II, 1959, 65); Він з дитинства любив маяки, що ними був унизаний острів (Загреб., Європа 45, 1959, 165). Словник української мови в 11 томах