1. Словник української мови в 11 томах

унормування

УНОРМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. унормува́ти.

В радянський час, з унормуванням літературної мови, з піднесенням її на високий рівень розвитку, діалектні особливості втратили своє колишнє значення і зустрічаються тепер як залишки минулих епох (Курс Іст. укр. літ. мови, І, 1958, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унормування — унормува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. унормування — УНОРМУВА́ННЯ (ВНОРМУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. унормува́ти. З унормуванням літературної мови, з піднесенням її на високий рівень розвитку, діалектні особливості втратили своє колишнє значення і зустрічаються тепер як залишки минулих епох (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. унормування — -я, с. Дія за знач. унормувати. Великий тлумачний словник сучасної мови