упертюх
УПЕРТЮ́Х, а, ч., розм. Уперта людина.
Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Шовк., Людина.., 1962, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упертюх — упертю́х іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- упертюх — Убоїще, як ім. упертий, о. мідяне чоло, мідний лоб, п. осел, ішак. Словник синонімів Караванського
- упертюх — див. упертий Словник синонімів Вусика
- упертюх — УПЕРТЮ́Х (ВПЕРТЮ́Х), а, ч., розм. Уперта людина. Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Ю. Шовкопляс); * Образно. – Ваш час добродушно зупинився. Словник української мови у 20 томах
- упертюх — -а, ч., розм. Уперта людина. Великий тлумачний словник сучасної мови