1. Словник української мови у 20 томах

упертюх

УПЕРТЮ́Х (ВПЕРТЮ́Х), а, ч., розм.

Уперта людина.

Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Ю. Шовкопляс);

* Образно. – Ваш час добродушно зупинився. – Я ж його наводила... Той мій вічний впертюх (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упертюх — упертю́х іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. упертюх — Убоїще, як ім. упертий, о. мідяне чоло, мідний лоб, п. осел, ішак. Словник синонімів Караванського
  3. упертюх — див. упертий Словник синонімів Вусика
  4. упертюх — -а, ч., розм. Уперта людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упертюх — УПЕРТЮ́Х, а, ч., розм. Уперта людина. Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Шовк., Людина.., 1962, 60). Словник української мови в 11 томах